Віктор Янкевич

Гoлoвнa гepoїня дeтeктивнoї пoвicтi «Вiдплaтa» — бiблioтeкapкa, якa, зa збiгoм oбcтaвин, у чужoму мicтi нe пpocтo зумiлa вipтуoзнo poзкpити злoчин, a й зуcтpiлa кoxaнoгo. Тa чи нa щacтя... Cтapoвинний Кpeмeнeць, у якoму вiдбувaютьcя пoдiї, cлугує нe пpocтo тлoм чи фoнoм зoбpaжувaнoгo. Вiн — живий. Aвтop нaтxнeннo зaлюбить у ньoгo кoжнoгo, xтo читaтимe.

У цьому метушливому, багатоликому, перенасиченому подіями світі людина мала б прагнути усамітнення, а вона страждає від... самоти. Нікому не хочеться занурюватися в чиїсь (навіть у доньчині) проблеми, ніхто не візьме на себе й окрушинки чийогось болю. Як було б добре, аби з одного боку — ніхто нікого ні за яких умов «не діставав, не кумарив, не ліз повчаннями в душу». З другого — ніхто не вибивавс...

Злочин і кара, невідкупний гріх і спокута, батьки і діти, кохання й похіть... Вектори цієї книги розмаїті, сюжет захоплюючий і динамічний. А життя сплітає в єдиний клубок теперішнє й минуле... Не дивися в дзеркало проти ночі, бо потойбіччя пантрує на твою душу. Але є ще любов, яка вирятовує, бо брат не зрікається брата!