Київ, Туруханів острів, 1943 рік, невідомий мадярський фотограф, який не мав жодних ідеологічних настанов і просто знимкував життя, зафіксував веселу компанію, що складається з тих, хто «прийшов» у це місто і жив тут «до приходу». Тобто – з окупантів і колаборантів. Дмитро Малаков пояснює, коментує, тлумачить не лише сторінки архівної знахідки, – читач має змогу вдивитися в обличчя людей на старих світлинах, розглянути краєвиди й будинки Києва, якого вже немає. Ця унікальна книжка без ідеолог...
Київ, Туруханів острів, 1943 рік, невідомий мадярський фотограф, який не мав жодних ідеологічних настанов і просто знимкував життя, зафіксував веселу компанію, що складається з тих, хто «прийшов» у це місто і жив тут «до приходу». Тобто – з окупантів і колаборантів. Дмитро Малаков пояснює, коментує, тлумачить не лише сторінки архівної знахідки, – читач має змогу вдивитися в обличчя людей на старих світлинах, розглянути краєвиди й будинки Києва, якого вже немає. Ця унікальна книжка без ідеологічних кліше й педальованої риторики змінює уявлення про столицю України часів окупації, про стосунки людей, які пережили той час і ті обставини. Книга «Ніби й не було війни...» автора Дмитро Малаков оценена посетителями КнигоГид, и её читательский рейтинг составил 8.00 из 10.
Для бесплатного просмотра предоставляются: аннотация, публикация, отзывы, а также файлы для скачивания.
Рецензии на книгу
Написано 0 рецензий