Читать онлайн «Ж?ноче т?ло у традиц?йн?й культур? українц?в»
Автор Ірина Ігнатенко
Ірина Ігнатенко
Жіноче тіло у традиційній культурі українців
Жодну з частин цього видання не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без письмового дозволу видавництва
© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», видання українською мовою, 2016
© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», художнє оформлення, 2016
Жінкам-українкам – нашим прабабусям, які знали солодкий та гіркий смак любові, пишалися плодами свого кохання або вимушено їх позбавлялися, зазнавали втіх матері або страждань покритки. Зрештою, просто жили…
Що знала про власне тіло, його будову і функції українська сільська жінка середини ХІХ – початку ХХ століття? Як розвивалась і розкривалась її сексуальність? Чи могла вона самостійно обирати шлюбного партнера? Чи здатна була регулювати народжуваність? Якою була доля дівчини, яка втратила цноту до шлюбу й народила позашлюбну дитину? Кому належало тіло жінки в українській традиційній культурі? За допомогою яких механізмів контролю над жіночим тілом та сексуальністю закріплювалася жіноча підлеглість у суспільстві? Як подвійні моральні стандарти та норми щодо жіночої поведінки розкривають патріархальність української культури?
У цій книжці, Шановний Читачу, ти знайдеш відповіді на поставлені запитання та отримаєш поживу для роздумів: що ж таки змінилося в царині приватного та інтимного життя українки за понад сто років?
Передмова
Я мала багато презентацій, відкритих лекцій, зустрічей із читачами; давала інтерв’ю у пресі, на радіо, телебаченні. Нові знайомства та спілкування дали тверде переконання в тому, що серед українців існує неабиякий інтерес до нашої культури, звичаїв, традицій, обрядів нашого давнього та славного народу. Це не може не радувати.
Натомість, мушу визнати, професійні етнологи не зовсім встигають за запитами українців: фахові наукові праці якщо й видаються, то мізерними тиражами, тож за коло вузькоспеціалізованих фахівців майже не виходять. Утворюється вакуум, який заповнює сумнівна, псевдонаукова література. До того ж, на превеликий жаль, етнографи не публічні люди й досить рідко «виходять в народ» з лекційною та просвітницькою діяльністю, що, на моє глибоке переконання, теж суттєво гальмує популяризацію духовної культури серед широкого загалу українців.
Я намагалася зробити цю книжку не тільки цікавою змістовно, а й максимально ілюстративною, аби читач мав змогу наблизитися до описаної у виданні епохи, відчути красу та велич жінок того часу. Текст рясно проілюстрований світлинами та поштовими листівками середини ХІХ – початку ХХ століть.
Моя увага в цій книзі, насамперед, сфокусована на тому, як природні фізіологічні особливості жіночого організму впливали на повсякденне, обрядове, ритуальне життя жінки ХІХ – початку ХХ століть. Як жінка традиційного суспільства ставала заручницею свого тіла і з якими безпідставними міфами, утисками, стереотипами їй доводилося жити.
