Б І БЛІ ОТЕ КА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Григорій Федорович К В І Т К А-0 С Н О В’Я Н Е Н К О
1 778 — 1 843
ДОЖОВТНЕВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО
ПОВІСТІ
ТА
ОПОВІДАННЯ
ДРАМАТИЧНІ
ТВОРИ
КИЇВ НАУКОВА ДУМКА 1982
РЕДАКЦІЙНА
КОЛЕГІЯ
У1
К32
І. О. Дзеверін (голова)
М. П. Бажан О. Т. Гончар Ю. Е. Григор’єв (секретар)
В. Г. Дончик М. Г. Жулинський (заступник голови) П. А. Загребельний С. Д. Зубков Є. П. Кирилюк О. В. Мишанич Л. М. Новиченко Д. В. Павличко Ф.
П. Погребенник В. М. Русанівський М. II. Стельмах О. В. Шпильова М. Т. Яценко (заступник голови)Упорядкування і примітки Н. О. ІШИНОЇ
Вступна стаття О. І. ГОНЧАРА
Редактор тому О. І. ГОНЧАР
Редакція художньої літератури
„ 4702590100-658 К
© Видавництво «Наукова думка», 1982
ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО
Літературні заслуги Григорія Федоровича Квіткн-Основ’яненка визначаються насамперед тим, що він був основоположником художньої прози в новій українській літературі і відомим драматургом, а також популярним свого часу російським письменником, який кращими своїми творами прилучався до «гоголівського напряму». Примітну роль його в європейському літературному процесі І. Франко вбачав у тому, що він «творець людової повісті, один з перших того роду творців у європейських письменствах»
Суспільні умови на Україні в 10—40-ві роки XIX ст. , коли творив Квітка-Основ’яненко, характеризуються активізацією громадсько-культурного життя, посиленням процесу формування національної культури й літератури, незважаючи на соціальне й національне гноблення. Зміцнюється ідея наближення інтелігенції, діячів громадсько-культурного руху до народних мас. Передові сили протестують проти дикого беззаконня і зловживань можновладців, проти необмеженого кріпосницького гноблення га сваволі. Після розправи царизму з декабристським рухом посилюється наступ миколаївської реакції, що породжує невдоволення навіть у помірковано-ліберальних колах. Ці та інші суспільні фактори зумовлювали демократичні тенденції прози й драматургії Квітки-Основ’япеика, сатирично-викривальну спрямованість численних його творів, піднесення селянина-трударя до ролі основного позитивного героя.