РАДІСТЬГОМОНИ! ГОМОНИ!Із струмком, із промінням ранковим,В вітровім шелестінні, у хмар миготінні яснім,З тихим плюскотом хвиль, із прибоєм ланів колосковим —Гомони! Гомони! Так, як вітер, як промінь, як грім. Гомони! Гомони!Не вщухай ані миті, ні хвилі. Бийся крильцями в небі, поглядом голубій. Хай над нами в нестямі вітрила пливуть зволожнілі,Хай над нами в нестямі гойдається дзвін голубий. Гомони! Гомони!Із струмком, із промінням ранковим,У сталевім безхмар'ї, де жайворон сипле сріблом,У трункім надвечір'ї, в настояній днині, підкованій,Дзвоном крапель рясних, що дощем гомонять над селом. Гомони! Гомони!Там, де бджіл золоте колихання,Зупинись і замрійся. Та кроки свої не спини. Добра радість буття! Добра щедрість людського кохання. Добрі пристрасті. Тож – Гомони! Гомони! Гомони!РАННІЙ БЕРЕЗЕНЬДень напина тугі вітрила обважнілі,Шикує дерева, немов останній бійСпішить зустріти на передовій,Коли бійці вже стомлені й спітнілі. Останній день зими! Він ще в грайливій силіСкубне за бороди ряди зчорнілих стріх,Ще ллється долами іскристий добрий сміх,Та березневий сніг уже тривожно-білий. Не кличу. Не зову. Весна-бо знає пору. Та бачиться – стежками сніг прокляк,Й тополі вибігають аж на горуПобачити, чи не замаяв шлях. * * *Тане гомін, мов туман ранковий. Гасне захід. Вкруг – анітелень. Над ланами висне спокій —Голубливо-фіалковий —і бадьорий супить брови день. Пінна хмарка проплива – старою згадкою. Казкою, що дійсністю жива. Ми з товаришем накрилисьОднією плащ-палаткою.
Надобраніч. Для солдатаРано сонце устава. Нахилившись над незвіданою тишеюСерця юного, забудь тривожний струмНеспокою. Вже розмови рідшають,Сплять однополчани. Мовкне друг. Поки ранок нам на сурмі виграють,Поки день днювальні прокричать. Навіть в мріях для солдата міра є. Час. Ховайтесь, зорі. Треба спать. ДОБРОГО РАНКУЗамріяно пливе ранкова каламуть. Спокійні дерева у маренні глибокімГорять, немов свічки. І часу вічні крокиНікому не дано пізнати і збагнуть. Долина тихо спить. Та неба сиза ртутьУже розгойдана. Під парусом високимПоранок виплива – довічного урокиДано пізнати і дано забуть. Тож стелься знов, дорого невідома!Хай будуть радощі, і зради, біль і втома —Усе, як од віків. І втіха голуба…Хай усміхаються нам обрії незнані,Хай люблять, зраджують, і люблять знов кохані. Хай буде бій, хай буде боротьба.
Конец ознакомительного фрагмента.
Обратная связь
Если у Вас возникли вопросы по работе сайта - напишите нам!
Помогите куратору
Сообщите, если Вы нашли ошибку на странице!
Оставляйте больше оценок
Нейросеть ориентируется на оценки прочитанных вами книг
Используйте поиск
Найдите книгу, автора, подборку, издательство, жанр, настроение или друга на Книгогид
Создавайте подборки
Создавайте подборки с книгами, которые вы прочитали, подписывайтесь на подборки интересных пользователей.
Книгогид использует cookie-файлы для того, чтобы сделать вашу работу с сайтом ещё более комфортной. Если Вы продолжаете пользоваться нашим сайтом, вы соглашаетесь на применение файлов cookie.
