Анна-Лєна ЛАУРЕН
У НИХ ЩОСЬ НЕГАРАЗД З ГОЛОВОЮ,
В ТИХ РОСІЯН
ПЕРЕДМОВА
Ця книжка про мою Росію. Не спроба охопити всю країну, її історію, політику й економіку, а бачення Росії такою, якою я її пізнала за останні десять років свого життя. Вона надзвичайно суб'єктивна і аж ніяк не проста. Річ у тім, що Росія є для мене не лише об'єктом спостереження, прискіпливого вивчення та аналізу. Росія — це країна, у яку я закохана. Як журналіст, я намагаюся подати її якнайсправедливіше, але як людина, не можу ставитися до неї безпристрасно. Вона всоталася у мене, змінила моє життя, і тепер я вже ніколи, ніколи не зумію бути до неї байдужою.
Росія невдячна країна. Росія має важкий характер, вона ірраціональна, неврівноважена, самовпевнена, незгідлива, щира та щедра, перечулена, вразлива до критики й злопам'ятна, та все ж їй легко все прощається. Потрібний час, час і ще раз час, щоб нарешті почати — хоча б приблизно — розуміти російське поспільство. Я, власне кажучи, не люблю балачок про менталітет, але тут годі заперечити, що російський менталітет таки існує. Він незбагненний для фіна, бо російський спосіб мислення, попри нашу спільну історію, витриманий у цілком інакшому історичному маринаді.
Я працюю московським кореспондентом фінської телерадіокомпанії
РОЗДІЛ 1
ПРО ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ
Ледь не весь червень авта в Москві їздять містом з чорно-оранжевими стрічками, прив'язаними до радіоантен. Запилюжені
1) звісно, це чудово, коли люди пишаються своєю країною, чудово, що вони знають свою історію і черпають з неї силу;
2) ось їде хтось, хто не може собі дозволити іншого авта, окрім
Росіяни, на загал, дуже пишаються своєю країною. Усвідомлення свого історичного місця на землі вони всмоктали з молоком матері. Історія невідступно присутня у їхньому буденному житті від дитячого садочка до дорослого віку. Всі все знають про Велику Вітчизняну війну, тобто про Другу світову.