Читать онлайн «Капітал»

Харків

«Фоліо*

2009

ББК 84. 4 УКР ЖІ5

Художн и к-оформ лювач І . В. Осиное

В тексті зберігаються особливості

авторського письма

© Ç В Жадан, 2006 © І,

В. Осипов, художнє

ISBN 978-966-03-3983-5

оформлення, 2006

ДЕПЕШ МПД

Суддя — западліст: він не любить

«Металіст».

5

1 5 . 0 2 . 0 4 ( н е д і л я )

д

Коли мені було 14 і в мене були свої

види на життя, я вперше накачався алкоголем. Під саму зав’язку.

Було дуже тепло І наді мною пливли сині небеса, а я лежав і

помирав на смугастому матрасі й навіть похмелитися не міг, тому

що мені було лише 14 і похмелятися я ще просто не навчився.

останні 15 років у мене було більш ніж достатньо підстав, аби не

любити це життя, життя віцпочатку, щойно я почав його

сприймати, виявилося штукою підлою і невдячною, воно відразу ж

взяло за звичку обертатись такими лажовими ситуаціями,

згадувати про які не хочеться, але які запам’ятовуються надовго.

Хоча зі свого боку я особливих претензій ніколи не висловлював,

очевидно, у мене все гаразд у моїх стосунках із життям, навіть

попри його клінічну мудакуватісгь. Мене, за великим рахунком,

коли не траплялось чергових демаршів ззовні, все влаштовувало

— мене влаштовували обставини, в яких я жив, влаштовували

люди, з якими я спілкувався, з якими я час від часу бачився і з

якими мені доводилось мати справу. Вони мені, за великим

рахунком, не заважали, сподіваюсь — я їм також. Що ще? Мене

влаштовувала та кількість бабок, яка в мене була, себто

влаштовувала не

кількість як така, бабок в мене,

насправді, майже ніколи не було, влаштовував сам принцип

обертання їх навколо мене — я з дитинства помітив, що банкноти

з’являються саме тоді, коли тобі потрібно, і приблизно в тій

6

кількості, без якої ти не обійдешся, зазвичай це спрацьовувало,

точно спрацьовувало, очевидно, якщо ти не до кінця втратив

совість І зберігаєш бодай крихти якоїсь пристойності, в сенсі там

чистиш зуби, або не їси свинину, якщо ти мусульманин, то до тебе

із нез’ясованою тобою регулярністю з’являється янгол із чорними

бухгалтерськими нарукавниками й лупою на крилах і поновлює

твій поточний рахунок певною сумою в грошовому еквіваленті,

так, аби ти, з одного боку, зовсім ноги не протягнув, а з другого —

не надто вийобувався і не перепаскудив своєї реінкар- нації

купівлею танкерів із нафтою чи цистерн зі спиртом. Мене це

влаштовувало, в цьому я янголів розумів і підтримував. Мене

влаштовувала країна, в якій я жив, влаштовувала та кількість

гівна, котрим вона була заповнена і котре в найбільш критичні

відтинки мого в цій країні проживання сягало колін і вище. Я

розумів, що цілком міг народитись в іншій країні, куди гіршій,

наприклад з більш суворим кліматом чи авторитарною формою

правління, де біля влади стояли б не просто ублюдки, як в моїй

країні, а якІ-небудь поморочені ублюдки, які передавали би владу