Читать онлайн «П'ят?рка з хвостиком»

Прави?

У2 н56

Дилогия в рассказах украинского советского писателя лауреата Республиканской литературной премии имени Леси Украинки состоит из двух повестей о современной школе и школьниках.

«Единица «с обманом» — известная уже юным читателям повесть о 4-Б классе. На Всесоюзном кинофестивале в 1984 году, который проходил в городе Киеве, фильм по ее мотивам получил премию.

«Пятерка с хвостиком» — новая повесть автора о 4-А классе той же школы.

Рецензент БОГДАН СУШИНСЬКИИ

4803010200—123 М206(04)—85

Н

БЗ-41-23. 84.

Дорогі друзі! Якщо ви читали повість «Одиниця «з обманом», то, мабуть, пам'ятаєте четвертий «Б», про який його класний керівник Ліна Митрофанівна говорила: «Мій четвертий «Б»— неможливий!. . Мій четвертий «Б» — найкращий!. . Мій четвертий «Б» доведе мене до інфаркту!. . Мій четвертий «Б» тільки й тримає мене на світі!. . »

Але там, де є четвертий «Б», неодмінно мусить бути і четвертий «А». Бо де ж це чувано, щоб клас «Б» у школі був, а класу «А» не було.

І я вирішив написати ще одну повість — про четвертий «А». І написав «П'ятірку з хвостиком», повість, де на вас чекають одразу дві таємниці.

«П'ятірку з хвостиком» і «Одиницю «з обманом» об'єднав я у повість-дилогію, тобто у повість, яка складається з двох частин.

Та відкривається книжка все-таки «Одиницею «з обманом», повістю про четвертий «Б». Хоч це й не за алфавітом.

Бо написана вона раніше.

АВТОР

О*»"»*

»«іітї#

Ранок.

П'ять хвилин тому почався урок.

У коридорах порожньо й тихо.

Та ось хряскають вхідні двері. Спершу лунко — у вестибюлі, потім глухіше — по коридору — дріботять швидкі кроки: якийсь неборака запізнився.

Прочинились у кінці коридора двері якогось класу, і тоненький винуватий голосок жалібно писнув: «Можна?»

Щось докірливо каже з класу вчителька.

Двері зачиняються.

І знову нікого.

День почався.

Порожньо й тихо в коридорах.

Тільки шкільний кіт Сократ, весь у крейді й чорнильних плямах, виходить з-за рогу й поважно йде самісінькою серединою коридора. Він користується нагодою. Він добре знає, що, коли продзвонять на перерву, доведеться йому, задерши хвоста, чимдуж чкурляти звідси й потім усю перерву гасати по школі, уникаючи палких проявів дружби любителів природи.

Сократ іде й меланхолійно позирає на двері класів.

Усі двері однаковісінькі, лише на одних табличка з написом «І клас», на інших— «X клас». І за одними дверима клаповухі першокласники, від старанності висолопивши язики, глибокодумно виводять у зошитах кружечки й палички. А за іншими — вусаті десятикласники грають у «морський бій» з підмальованими десятикласницями (поки хлоп'якуватий практикант-учитель з наївними очима списує всю дошку хитромудрими формулами).

Але нас з вами не цікавлять ні ті, ні інші.

Обережненько, навшпиньочках ходімте за котом Сократом до дверей, на яких висить табличка з написом «ІУ-Б клас». Табличка перекособочена, з відбитим ріжком, але напис видно добре.

Підійшли. Прислухалися.

За дверима тихо.

Жодного звуку.

Як то кажуть,— анічичирк!. .