Читать онлайн «Шокова терапія. Оповідання»

Сакі (Гектор Г’ю Манро)

Шокова терапія. Оповідання

© «Фабула», макет, 2020

© Видавництво «Ранок», 2020

* * *

Із циклу «Іграшки світу»

Чай

Містер Джеймс К’юше-Прінклі був переконаний, що колись одружиться, хоча до тридцяти чотирьох років не зробив нічого, аби зміцнити цю впевненість.

Йому подобалося багато жінок, проте його захоплення ними було настільки безкорисливим, що жодна не угледіла в його поведінці навіть натяку на шлюб. Так само дехто захоплюється сніговими вершинами Альп, не прагнучи отримати той чи той пік у персональне володіння.

Нестача підприємливості в матримоніальному питанні викликала певне роздратування в колі його домочадців, а надто родичок за жіночою лінією. Матінка містера Джеймса, його сестри, тітонька і двітри шановані дами з кола близьких знайомих несхвально спостерігали за тим, як повільно й неохоче він підбирається до одруження, і це несхвалення не завжди було мовчазним. Навіть найбільш безневинні його спроби приділити увагу тій чи тій жінці вони сприймали з такою наелектризованою увагою, з якою пара молодих тер’єрів стежить за найменшими рухами людини, котра, можливо, візьме їх із собою на прогулянку. Відомо ж, що жоден добропорядний смертний не встоїть перед двома парами благальних собачих очей.

Джеймс К’юше-Прінклі не був настільки байдужим до впливу близьких, щоб ігнорувати їхні бажання. А полягали вони в тому, щоб він покохав якусь чарівну дівчину. І коли його дядечко Жуль покинув земну юдоль, заповівши племіннику солідну спадщину, найрозумніше було б узятися до пошуків особи, з якою цей спадок можна поділити.

Процес був розпочатий, але не внаслідок палкого бажання містера Джеймса, а під тиском, так би мовити, громадської думки.

І незабаром більшість його родичок і згаданих знайомих дам зійшлися на кандидатурі Джоан Себастейбл. Ця молода жінка була визнана найбільш гідною того, щоб запропонувати їй руку і серце. У результаті містерові Джеймсу довелося поступово звикнути до думки, що їм із Джоан невідворотно доведеться пройти усі обов’язкові стадії візитів, привітань, обміну каблучками та іншими подарунками, а також і медового місяця в скандинавському або середземноморському готелі – з неминучим подальшим перетворенням на добропорядну подружню пару.

Щоправда, ще треба з’ясувати, що думає з цього приводу сама Джоан. До цієї миті члени родини чуйно і вправно керували майбутнім нареченим у процесі залицяння, але для того, щоб зробити найвідповідальнішу пропозицію, були потрібні тільки індивідуальні зусилля.

Цікаво, що це за місце – Менорка? Містерові Джеймсу здавалося, що на цьому острові панує щось на зразок одвічної жалoби, позаяк усюди на очі трапляються чорні або білі кури міноркської породи. І, напевно, він виявиться зовсім не таким, коли туди потрапиш. Адже ті, хто бував у Росії, розповідали, що жодного разу не бачили там качок московської породи, але ж вони широко відомі в Англії. Можливо, що й на Менорці немає ніяких міноркських курей, як і решти специфічної дичини.