Читать онлайн «Спiвець братерства нового»

/ / IttEUlb Б¥>АТЕ1>СТВА НОВОГО «Лисюк П. П. 6Ра«рства воеого '966 р. СР Т- П- - 1966 • поз. 5 J ПАНАС ЛИСЮК СШВЕЦЬ БРАТЕРСТВА НОВОГО ТОВАРИСТВО «ЗНАНИЯ» УКРАШСЬКОТ РСР Киш— 1966 8У1 Л63 У 1966 р. трудящ! нашо! краши В1дэначатимуть 110 рошв з дня иародження i 50 ромв з дня смерт1 видатного украшського письменника, вченого i гро- мадського Д1яча I. Я. Франка. У брошур1-лекцп стисло розповщаеться про важкий, тернистий, але славний життевий i твор- чий шлях, який пройшов великий Каменяр. Автор показуе I. Франка як прозаГка, поета, драматурга, дослщника, що у cboix творах закликав народш маси до революцшних дш проти експлуа- таторського ладу, висловлював тверду Bipy в 1х краще майбутне, боровся за дружбу М1Ж народами. Брошура розрахована на широке коло читач1в. 7-2-2 Я думав про людсы^е братерство нове I думав, чи в свгг вон&швидко прийде? I. Фраико BicTopii кожного народу е 1мена, яы, мов яскрав1 3opi, Kpi3b роки i столггтя свеять людству cboim в1чно невгасаючим свгглом. Генп не вмирають, Тхне слово, мов золоте жниво, буйно колоситься на tim безмежшм лану, 1м'я якому культура i соц1альний прогрес. До таких гетальних постатей належить й 1ван Франко, видатний прозаж, поет, драматург, пристрасний публщист, учений-мислитель, полум'яний борець проти експлуатацп i гн1ту за людсыа права, за дружбу i братерство народ1в усього св1ту. Як i його попередник Т. Шевченко, I. Франко вийшов з самих низ1в народу, з середовища вжами гнобленого i принижуваного трудового селянства. Однакова судилася IM доля, доля борц1в i СП1ВЦ1В, що кликали народ до бо- ротьби проти експлуататорського ладу, за краще майбутне. Але часи були не однакова I коли Шевченко у при- страсних думах-поез1ях виливав свш б1ль про долю безза- хисного KpinaKa, в гшвних посланиях вивергав громи на царгв та пашв неситих i закликав народ до сокири, тобто до селянсько-! революцп, то I. Франко уже шзнав силу робггничого колективу, . мудркть марксистського вчення. Ti ккри живого вогню, що впали на дно його дуип ще в батьковш кузн1, гор1ли в ньому все життя, надавали йому силу у нелегкш боротьб1 за правду i р1внкть людей, за св1тле майбутне трудящих. * * * Передпр'я Карпат. Кв1туч1 долини, луки, дзвшкоголоа pi4KH й задумлив! лгси, що пнуться аж ген на висош па- 1* 3 горби. То сям, то там розкидаш нбоп села. Не поскупи- лася тут природа на красу, та не розщедрилась доля на шастя для тих, хто жине в отих сумних, кособоких хати- нах, з маленькими щдслшуватими вжонцями. Убопсть. Лише панськ1 ф1льварки величаються своего красою i з погордою дивляться широкими зшицями вжон на почор- н\л! солом'яш noKpiBAi, на вузенью смужечки селянських латв, що строкатою ковдрою розкинулись за селом. Отут, у цьому мальовничому куточку CxiflHoi Галичи- ни, в сел1 Нагуевич! Дрогобицького пов1ту, 27 серпня 1856 р. у родиш с1льського коваля народився 1ван Франко. «По ГЬдпр'ю села невесел!»,— писав вш тзниые в одному з BipiniB про свш рщний край. Такою в той час була Галичина. Насильно вшрвана В1Д сх!дноукраГнських земель i приеднана до Австро-Угор- щини, вона стала глухим i забитим закутом, натвколошею «клаптево!» монархп, II аграрним придатком.