Читать онлайн «Канадийским русинам»

ШШ1СШ РУСИНАМ НАПИСАВ Митрополит Андрей Шептицкий- V ЖОВКВА Печатня 00. Василиян 1911. ^ступне слово. Я. общяв, будучи в КанадХ, що як лиш верну дом1в, буду старати ся о те, щоб больше наших сьвященишв до Вас поГхало. Перший юЯхав о. брми, котрий, як думаю, вже днесь в Торонто в Онтарй працюе, а може принагадно до Монтреаль до!зджае. Другий Хде О. Ваньо, котрий i то письмо мое з собою за море бере. Бо я й се общяв, що напишу для Вас книжочку, i докладно спишу вс!' науки сьв. нанкЯ в1ри, котр1 Вам треба знати, i о котрих Вам потреба памятати та i ti науки i ради, яга я Вам давав будучи з Вами. Цриймггь ту книжочку так щиро, як Ви щиро мене принимали в церквах i в cboI'x хатах, коли я мав щасте бути з Вами i для Вас прашовати. Приймггь в\ так щиро, як з щиро! любови до Вас писана. Посилаючи сю книжочку до Вас, прошу Господа Бога, щоби много добра пом1ж Вами . зробила, щоби принесла в Bami хати сьвггло Божо!" науки i тепло любови Божо!'. — 4 — Иайб^ьша потреба. Не знати, мо! дороН братя, мо! дорог! сестри, чи може бути на сьвгг!' щось, чого би больше чоловпеови було потреба, як сьвггла Божо! науки i тепла Божо! любови. , Так, як для т!ла то ясне сонечко на He6i, що дав сьвггло i тепло, е так для житя по- тр!бним, що еслиб загасло, н!хто би s нас н! одно! днини на сьвгё! не пожив, так для дупл потреба Божо! благодати, що розум про- сьв1чае i загршае серце. Без не! наше смертне т!ло, а сто раз важ- н!йша В1д тала душа не мае надприродного житя i e близькою вечного затрачена. У кого в дутш сьв1тить небесне сонце Божо! благодати, той щасливий i безпечний, хотяй би не знати як тяжке мав жите. Але хто жие без Божо!' благодати в тяжкам rpic!, постав его серед розкопшй i бо- гатих цД'еарских палат, щастя i супокою не знайде, а если перед смертию не спокутуе ся, пропаде на вши. jiau6ijibtna потреба Канадийских Русишв. А если сьв1тла I тепла Божо! благодати всюди на ц!л1м сьвгг'1' християнам потреба перед уйм иныпим, то Вам в Канад!' еще больше потреба так жити i так о Божу благодать старатй ся, щоб Вам н!коли не забракло Бо- жого сьвгг ла, сьвято! eipn i Божого тепла, любови. — 5 — В стар!м краю хотяй християнин i стра- тить Божу благодать через тяжкий rpix, то все таки легко може виспов1дати ся i до Божо! ласки вернути, а вже певно перед смер- тю жаден християнин не залишить завчасу закликати сьвященика, щоб поеднати ся з Богом i приняти сьвят! Тайни спасеня. Але у Вас в Канад!' як же легко так уми- рати, що ан"1 висповщати ся am запричащати ся не можна. Хотяй би 31 старого краю до Канади i витало i сто i дебета сьвященишв, — а дай, Боже, щоби так було, — але i тогди шлько буде еще людий, що i по сто миль будуть мус!ли !хати до найблизшого сьвященика. . А навгёь если би так пД'лий наш край перенос ся до Канади si вс!ми нашими сьвяще- никами i епископами i вс!' руст хати i pyc- ких сьвященишв розкинув на т! простори в!д ново!' Фунлянди! або Галифаксу по Ванкувер, де всюди наш! люди чи на роботах чи на фармах перебувають, то еще церков в!д церкви, сьвященик в!д сьвященика мешкав би дальше як о сто миль, а знайшло би ся еще много-премного людий, KOTpi би до церкви малй так далеко, що в случаю нагло!' хороби не могли би легко закликати сьвященика.