Девід Стіллман
Покоління Z на роботі
Цю книжку присвячено покійному Аллану Грошу.
Він би, безумовно, зрадів появі покоління Z на ринку праці.
І виступив би неперевершеним наставником…
ВСТУП
Зараз ринок праці поповнюється представниками нового покоління. Утім, про це мало хто говорить. Чи радше – говорили.
Покоління Z.
Покоління народжених у 1995–2012 роках.
Першою, зазвичай, виникає думка: «Так ось як вони називаються!» Ми поговоримо про назву пізніше. Власне, їй присвячено цілий розділ. Наразі просто послуговуватимемося нею.
Хтось уже стикався з представниками покоління Z як споживачами і точно знає, як продати їм пару джинсів чи ляльку Барбі. Утім, ми не розглядали їх як трудові ресурси і не замислювалися над тим, як наймати це покоління на роботу, утримувати в компанії, управляти ним чи мотивувати до праці.
Інша розповсюджена думка: «Стривайте! А хіба це не міленіали?»
Ні. Не міленіали. Власне, вони досить сильно відрізняються. Хочете вірте, хочете – ні, та міленіали виросли. Бейонсе вже давно не співачка-одиначка, а справжній магнат шоу-бізнесу. Брітні з Джастіном розбіглися, позагоювали рани і навіть стали батьками. Загалом, за даними журналу Time, 47 % міленіалів мають дітей. Вони мають нерухомість, завершили навчання та будують кар’єру. Щодня ми чуємо щось про міленіалів. Вони – найбільш обговорюване покоління в історії.
Заковика в тому, що ми так багато говоримо про них, що навіть не можемо уявити життя
після міленіалів.
Ми навіть не думали про те, що в офісах з’являться представники іншого покоління. Така можливість здавалася далеким майбутнім. Окрім міленіалів, у центрі нашої уваги все ще перебувають бебі-бумери, які сягають пенсійного віку. Ми повинні перейняти їхні досвід, мудрість і знання, доки не пізно. Керівники продовжують виховувати й випещувати своїх послідовників із представників покоління X (батьків покоління Z), яких, так уже історично склалося, вони тривалий час ігнорували чи навіть уникали.
Невже з’явилося ще одне покоління, з яким треба знайомитися? Так!
Представляємо покоління Z. Найстарші його представники вже перетнули двадцятирічний рубіж. Налічуючи понад 72 млн, це покоління все голосніше заявляє про себе на ринку праці, а організації та керівники більше не можуть дозволити собі ігнорувати його. Не познайомившись із поколінням Z ближче, ми ризикуємо поставитися до його представників, як до міленіалів. А це – велика помилка, якої ми вже припускалися раніше.
Коли на ринку праці з’явилися представники покоління X, ніхто не звернув на них уваги. Ба більше, ніхто про це навіть не замислився. Що-що? Життя після бебі-бумерів продовжується? У центрі уваги на ринку перебували бебі-бумери. У сфері трудових відносин купу часу витрачали на розробку та втілення правил і регламентів, процесів і процедур, які б допомогли 80 млн бумерів змагатися за місце під сонцем. Усе оберталося навколо них. Повсякчас. Коли ж з’явилися представники покоління X, керівники поставилися до них, як до бумерів, і – БАЦ! Виявилося, що покоління X аж ніяк не нагадувало бебі-бумерів: ні в найманні на роботу, ні в ставленні до кар’єри, ні в комунікативних звичках… Ринок праці зазнав чималих утрат. Навіть сьогодні деякі компанії не оговталися від того удару.
