Annotation
Гостросюжетний пригодницький роман «Метелик» — белетризована автобіографія.
1931 року двадцятип’ятирічного А. Шарр’єра було несправедливо звинувачено в убивстві й засуджено на довічну каторгу. Згодом він написав роман, розповівши про жахіття, які побачив і пережив у французьких в’язницях та на каторзі, а також про свої неодноразові втечі й пов’язані з цим небезпечні пригоди — у відкритому океані, в джунглях, у далеких чужих краях.
1969 року А. Шарр’єра виправдали. Сталося це після виходу у світ книжки «Метелик», яка одразу ж стала бестселером. Відтоді роман витримав у Франції понад десять видань. Американський кінорежисер Ф. Шеффнер зняв за цим твором однойменний фільм, що з величезним успіхом пройшов на екранах багатьох країн світу.
У Радянському Союзі роман А. Шарр’єра виходить уперше.
Анрі Шарр’єр
ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Зошит перший
Суд
Консьєржері
Канська в’язниця
Зошит другий
Сен-Мартен-де-Ре
Від’їзд на каторгу
Сен-Лоран-дю-Мароні
Зошит третій
Зникнення з лікарні
Голубиний острів
Щасливе відплиття
Трінідад
Зошит четвертий
Трінідад
І знову відплиття
Кюрасао
В’язниця в Ріоачі
Втеча з Ріоачі
Індіанці
Зошит п’ятий
В’язниця в Санта-Марті
Втеча з в’язниці в Санта-Марті
Втеча з Барранкільї
Повернення на каторгу
Тюремник на мурашнику
Втеча людоїдів
Суд
Зошит шостий
Приїзд на острови
У в’язниці
Життя на основі Руайяль
Зошит сьомий
Пліт у могилі
Друге ув'язнення
Зошит восьмий
Буйволи
Бунт на Сен-Жозефі
Зошит дев'ятий
Смерть Карбоньєрі
Втеча божевільних
Зошит десятий
Лава Дрейфуса
Втеча з острова Дьябль
У джунглях
Кюїк-Кюїк
Зошит одинадцятий
Втеча з індокитайцями
Зошит дванадцятий
Перші дні в столиці
Моя індійська родина
Ресторан і метелики
«Бамбукова хижина»
Втеча з Джорджтауна
Зошит тринадцятий
Ірапські рибалки
Каторга в Ель-Дорадо
Свобода
notes
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
МЕТЕЛИК
«Цього чоловіка звали Анрі Шарр’єр, він повертався здалеку. Коли говорити точніше — з каторги, з Кайєнни, куди його, звісно правопорушника, заслали 1933 року за вбивство, якого він не вчиняв, засудивши на довічну каторгу…»
ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Безперечно, ця книжка не з’явилася б ніколи, якби в липні 1967 року в каракаських газетах, за рік після землетрусу, котрий зруйнував венесуельську столицю, шістдесятилітній чоловік не прочитав про Альбертіну Сарразен. Вона тільки-но була померла. Сарразен прославилася тим, що трохи менш ніж за рік опублікувала три книжки, дві з яких присвятила своєму перебуванню у в’язницях і втечам звідти.
Цього чоловіка звали Анрі Шарр’єр, він повертався здалеку. Коли говорити точніше — з каторги, з Кайєнни, куди його, звісно правопорушника, заслали 1933 року за вбивство, якого він не вчиняв, засудивши на довічну каторгу. Анрі Шарр’єр, прозваний колись у злочинному світі Метеликом, народився 1906 року в учительській родині у французькому департаменті Ардеш, нині він венесуелець. Венесуельці надали перевагу його поглядам і словам перед відомостями про судимість, а тринадцять років утеч і боротьби за те, щоб вирватися з пекла каторги, краще віддзеркалюють майбутнє цієї людини, ніж її минуле.