Читать онлайн «Зрада. Zrada made in Ukraine»
Автор Евгения Кононенко
Annotation
Психологический детектив. После выхода этой книги критики стали сравнивать автора с Франсуазой Саган, Айрис Мердок и... Умберто Эко.
Этот роман, как и предыдущий «Имитация» — остросюжетная история о загадочной смерти молодой женщины и частном расследовании, которое проводит ее подруга. В хитромудрую интригу с ложными версиями вплетено всестороннее осмысление измены — супружеской, национальной, сыновней. А вот кто и за что убил Веронику Раевскую-Стебелько, читатель узнает только на последних страницах романа.
Євгенія Кононенко
Зрада ZRADA made in Ukraine
Євгенія Кононенко
Зрада ZRADA made in Ukraine
Що зрада є? Усе на світі зрада…
Оксана Самара
Щодоби настає час, коли вже не ніч і ще не ранок. Час найбільшої життєвої втоми, час безнадії. Рятуй нас, Боже, від неспання в цю пору! Тоді в убогій обшарпаній лікарні помрe Вероніка Раєвська, в заміжжі Стебелько. Вона прокинеться й відразу відчує, що це якраз той час, коли вже нарешті поснули всі пізні птахи і ще не прокинулись ранні.
Час зради й брехні. Час, коли «швидка» допомога приїздить - або не приїздить - до невиліковно хворих. В таку пору батькові друзі приходили ховати крадене, бо знали, що саме тоді приходять з обшуками тільки до політичних. В таку пору в лікарні помер Вітька, її перша любов, і загинула подруга Марина. І Вероніка відчує, що надворі саме ця година, і почнеться страшне… За останні півтора року вона позбудеться майже всіх своїх страхів. Не боятиметься свого старого батька алкоголіка. Не боятиметься свого, вважай, колишнього чоловіка Дмитра. Не боятиметься глядацького залу - більшого ніж на вісімдесят душ - у Будинку дитячої творчості. Тільки рук на горлі боятиметься, як тоді… І, хоча дні її життя вже відміряні, це станеться ще нескоро.
А поки що в неї - перший маленький тріумф.
В аматорсь кому театрі «Трясиспис» прем’єра вистави «Дорога Зради».Глядачів прийшло значно більше, ніж їх може умістити невеличкий зал. Прийшли просто цікаві. Прийшли друзі.
Прийшли не тільки друзі…
На сцені - такі самі стільці, що й у глядацькому залі.
Тільки стоять не рядами, а навколо столиків. Вочевидь, задумана кав’ярня, оскільки в кутку зроблено щось на зразок шинквасу з пляшками. Убозтво темної сцени нібито підкрес лює безнадійно аматорський рівень дійства, що має відбу тися. Але маленький зал переповнений, молоді люди, кому не вистачило місця, сідають на свої рюкзаки й портфелі просто на підлозі. Панує урочисте збудження, як перед виставою у справжньому теaтрі.
В залі гасне світло, освітлюється сцена. Спектакль роз почався. На сцену вийшов артистичний хлопець у довгому шарфі, певне, філософ, і хлопець в окулярах без скелець, либонь, зануда. До шинквасу стала дівчина. Перший хлопець бере чашечку кави і з газетою сідає за столик, поклавши ногу на ногу. Другий також бере каву i, хоч вільних місць багато, сідає поряд із першим, не спитавши дозволу. Певний час панує мовчання, а потім між ними йде приблизно така розмова:
- Мене зрадила жінка.
- I що її до цього змусило? - питає він, не відриваючись від газети.
