Annotation
Роман «Мене називають Червоний» автор назвав своїм «найколоритнішим і найоптимістичнішим твором». Історичній детектив переносить читача у середньовічний Стамбул, куди після дванадцятилітніх мандрів повертається Кара і де він знаходить своє втрачене кохання. Незадовго до його повернення красуня Шекюре стежить у шпарину за найталановитішими малярами султана, що ночами навідуються до її батька, роблячи ілюстрації до якоїсь таємничої книжки. Але що це за книжка і що в ній зображено? Культури змінюються чи перетинаються? Як щезає традиційний світ? На ці питання намагається знайти відповідь Орхан Памук.
Орхан Памук
1. Я — мрець
2. Моє ім'я — Кара[8]
3. Я — пес
4. Про мене скажуть — убивця
5. Я — ваш Еніште
6. Я — Орхан
7. Моє ім'я — Кара
8. Моє ім'я — Естер
9. Я — Шекюре
10. Я — дерево
11. Моє ім'я — Кара
12. На мене кажуть — Келебек
13. На мене кажуть — Лейлек
14. На мене кажуть — Зейтін
15. Моє ім'я — Естер
16. Я — Шекюре
17. Я — ваш Еніште
18. Про мене скажуть — убивця
19. Я — монета
20. Моє ім'я — Кара
21. Я — ваш Еніште
22. Моє ім'я — Кара
23. Про мене скажуть — убивця
24. Моє ім'я — Смерть
25. Моє ім'я — Естер
26. Я — Шекюре
27. Моє ім'я — Кара
28. Про мене скажуть — убивця
29. Я — ваш Еніште
30. Я — Шекюре
31. Мене називають Червоний
32. Моє ім'я — Шекюре
33.
Моє ім'я — Кара34. Я — Шекюре
35. Я — кінь
36. Моє ім'я — Кара
37. Я — ваш Еніште
38. Я — майстер Осман
39. Моє ім'я — Естер
40. Моє ім'я — Кара
41. Я — майстер Осман
42. Моє ім'я — Кара
43. На мене кажуть — Зейтін
44. На мене кажуть — Келебек
45. На мене кажуть — Лейлек
46. Про мене скажуть — убивця
47. Я — шайтан
48. Я — Шекюре
49. Моє ім'я — Кара
50. Ми — мандрівні дервіші
51. Я — майстер Осман
52. Моє ім’я — Кара
53. Моє ім'я — Естер
54. Я — жінка
55. На мене кажуть — Келебек
56. На мене кажуть — Лейлек
57. На мене кажуть — Зейтін
58. Про мене скажуть — убивця
59. Я — Шекюре
notes
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117
118
119
120
121
122
123
124
125
126
127
128
129
130
131
132
133
134
135
136
137
138
139
140
141
142
143
144
145
146
147
148
149
150
151
152
153
154
155
156
157
158
159
160
161
162
163
164
165
166
167
168
169
170
171
172
173
174
175
176
177
178
179
180
181
182
183
184
185
186
187
188
189
190
191
192
193
194
195
196
197
198
199
200
201
202
203
204
205
206
207
208
209
210
211
212
213
214
Орхан Памук
Мене називають Червоний
…Ви вбили людину, та (ще й) сперечалися про це між собою.
Сліпий та зрячий — одне одному не рівня.
Аллахові належать і Схід і Захід.
1. Я — мрець
Тепер я мрець, труп на дні колодязя. Вже збігло чимало часу, як з мене вилетів мій останній подих, моє серце давно перестало битись, але, крім падлюки-вбивці, ніхто не знає, що зі мною трапилось. А він, мерзотник і паскуда, аби повністю переконатися, що вбив мене, прислухався до мого дихання, перевірив пульс, потім садонув ногою по нирках, притяг до колодязя й кинув униз. Коли ж я впав у колодязь, мій череп, уже розтрощений каменюкою, рознесло на шматки, розчавлені чоло, обличчя й щоки просто зникли, кістки попереламувались, рот заюшило кров'ю.