Читать онлайн «Чолов?че т?ло у традиц?йн?й культур? українц?в»

Передмова

Після виходу у 2013 році першого накладу книги «Жіноче тіло…» я почала займатися її активною промоцією й не минала жодної нагоди представити її читачеві. Найбільш вдалим видався формат спілкування віч-на-віч із зацікавленими читачами: відкриті лекції, диспути, обговорення стали неодмінною частиною презентації книги та водночас моїм близьким знайомством з прихильниками та поціновувачами української народної культури.

Під час зустрічей серед ТОП-запитань звучало таке: «А коли буде «Чоловіче тіло…»?

Спочатку написання такої книги видавалося мені малоймовірною перспективою, адже загалом тіло чоловіка не настільки «багатофункціональне», як жіноче: менструальний цикл, дефлорація, вагітність, пологи, грудне вигодовування, клімакс притаманні лише жіночому організму, і саме ці біологічні етапи вагомо впливали на соціальний стан та становище жінки в суспільстві. Фізіологія ж чоловіка не мала такого впливу на його соціалізацію та статус у громаді. Отже, написати книгу «Чоловіче тіло…» за схемою «Жіночого тіла…» видавалося безпідставним.

У пошуках напрямку, в якому можна було б спробувати розкрити чоловічу тілесність українського доіндустріального сусільства ХІХ – початку ХХ століття, я спробувала звернутися до такого наукового напрямку, як «маскулінність».

Цей напрямок, виникнення якого у США та Європі припадає на 70-ті роки ХХ століття, покликаний дослідити соціокультурний досвід і практики чоловіків крізь призму гендерних досліджень та проблематизації нормативної гетеросексуальної орієнтації чоловіків (так звані квір-студії). У межах маскулінності значна увага приділяється й тілу чоловіка, ключовими темами є дослідження альтернативної чоловічої сексуальності (гомосексуалізм); канони чоловічої тілесності та зовнішньої привабливості; чоловіча гігієна й косметичний догляд за тілом; вплив реклами на формування уявлень про красиве і потворне тіло тощо.

Попри розуміння важливості аналізу зазначених вище тем доводиться констатувати, що у вітчизняній історико-етнологічній науці позаминулих століть означені напрямки не були в полі зору істориків та етнологів, а як наслідок – відсутні джерела, а отже, очевидна проблематичність реконструкції.

Поміж тим ідея-зернина написання книги про чоловіче тіло, посіяна читачами, не полишала мене, а, навпаки, почала розростатися у моїх думках дедалі більше. Я прискіпливо приглядалася до джерел, відшукуючи серед них ті, які могли б висвітлити та розкрити цю тематику.

Згодом я зрозуміла: написати книгу про чоловіче тіло у традиційному українському суспільстві можливо під кутом міфології та світоглядних уявлень.

Міфи були невід’ємною складовою архаїчного світогляду людей, які творили уявну «модель світу», в художній формі пояснювали різні явища природи та своє буття. Усе це разом не тільки становило фундамент і базу духовної культури, а й диктувало цілком практичні дії у повсякденні та обрядовості.

Взявши за основу етнографічні (польові записи етнографів позаминулих століть), фольклорні (пісні, приказки, прислів’я) та історичні (судові архівні справи) джерела, я спробувала реконструювати бачення людей минулого на людське тіло, вужче – чоловіче.